Комп'ютери, стаціонарного або портативного класу, - це пристрої, які впевнено увійшли в повсякденне життя людини. Багатофункціональність пристроїв гарантує можливість їх експлуатації як в робочих цілях, так і в побуті, для удосконалення свого вільного часу, ігор, спілкування, професійних занять і хобі. Однією з важливих функцій комп'ютерного пристрою є відтворення звуку, що обумовлює можливість переглядати фільми, слухати треки, музичні твори, спілкуватися за допомогою різноманітних софтів з друзями, знайомими і рідними. Для деяких користувачів якість звуку не є першорядним показником, з орієнтуванням лише на критерій, щоб відтворення було присутнє як функція, однак, деякі власники ПК відводять особливе місце Можливостей аудіо пристроїв, що змушує шукати варіанти удосконалення звучання. Допомогти в цьому аспекті зможе такий пристрій, як зовнішня звукова карта. Розповімо, в яких випадках придбання зовнішньої звукової карти є виправданим рішенням, як підібрати, під'єднати та налаштувати обумовлене обладнання.
Підключення зовнішньої звукової карти до комп'ютера.
Навіщо потрібна зовнішня карта
Кожен комп'ютер має можливість відтворювати звук за рахунок його модифікації, інтегрованої в систему, звуковою картою, що задовольняє вимоги стандартного користувача, однак, якщо вимоги до твору аудіо високі, тога є сенс задуматися про придбання зовнішнього джерела звуку.
Примітно, що питання, для чого потрібна зовнішня звукова карта, задається тільки тими людьми, які не мають вимог до якості звучання. Музиканти, геймери і меломани розуміють, що досягти відмінного, об'ємного і реалістичного звукового ефекту можна тільки за допомогою придбання додаткового обладнання. Зовнішня звукова карта є пристроєм, що представляє собою своєрідне ланка між ПК і акустичною системою, що гарантує можливість підключення останньої до будь-якого лептопу. Карта обумовленого типу характеризується модифікацією роз'ємами, що дозволяють експлуатацію акустичних систем формату 5/1 або 7/1 на ПК, відрізняються наявністю власної пам'яті, що дозволяє їх віднести до категорії апаратних пристроїв.
Відповідно, потреба в придбанні зовнішньої саундкарти обумовлюється особистими уподобаннями власника лептопа до якості і динаміці відтвореного звуку пристроєм.
Особливості карт зовнішнього типу
Як вже було сказано, звук на комп'ютерній апаратурі за замовчуванням забезпечується апаратними компонентами вбудованого в материнську плату типу. Такі елементи, інтегровані в систему комп'ютерного пристрою, працюючи за замовчуванням в режимі стерео, абсолютно задовольняють запити невибагливого і непрідірчівого до якості звуку слухача, відтворюють звук, перетворювати самим процесором ПК. Для удосконалення аудіозвучанія лептопа користувач зіткнеться з потребою вибору звукової карти, які представлені у величезному асортименті в магазинах комп'ютерної техніки. Карти обумовленого призначення різняться не тільки по виду і технічним характеристикам, а й за типом на зовнішні і внутрішні модифікації.
Відповідно, актуальними є питання, що краще придбати, чим відрізняється зовнішня і внутрішня звукова карта, відповіді на які дозволять вирішити проблему вибору девайса. У цій ситуації власнику ПК необхідно відштовхуватися від критеріїв, з якою метою купується обумовлений апарат. Однозначно, якщо звукова карта купується виключно для експлуатації на портативному пристрої, то варіант з придбанням моделі для внутрішньої установки відпадає автоматично, так як апарати такого типу призначені тільки для підключення через спеціальні слоти формату PCI, вбудовані в системному блоці стаціонарного ПК. Для шанувальників відмінного звуку, в розпорядженні яких знаходиться ноутбук, єдино правильним рішенням дилеми вибору є зовнішня варіація саундкарти, що в кращому вигляді врегулює потребу в якісному супроводі аудіоконтенту.
Зовнішня звукова карта відрізняється від внутрішньої моделі своєю універсальністю: синхронізується і працює як зі стаціонарними, так і з переносними комп'ютерними пристроями. Апаратура зовнішнього класу є тим самим елементом, що дозволяє підключення будь-акустичної системи, за умови придбання моделі, модифікованої достатньою кількістю виходів на сторонні пристрої.
Дискретна, або зовнішня звукова карта - це самодостатній, функціональний апарат, який, за рахунок відсутності критичного обмеження за розмірами, має відокремлений звуковий процесор, гідне кількість роз'ємів, а деякі моделі ще й модифіковані власною пам'яттю. Робота зовнішньої звукової карти відрізняється відсутністю витрат ресурсів комп'ютера, а дискретність обумовлює відсутність перешкод електромагнітного впливу на функціональність апарату, до яких схильні інтегровані і вбудовані пристрої. Практично всі моделі, представлені в продажу, мають непомітний, однак, стильний і витриманий дизайн, що обумовлює можливість їх установки в будь-яких умовах, без негативного впливу на інтер'єр.
Однозначної відповіді на питання, що краще купити, внутрішню або дискретну модель саундкарти, не існує, так як рішення користувача залежить від критеріїв, де буде експлуатуватися девайс, і які характеристики і функції пристрою є пріоритетними для споживача. Якщо користувачеві критично важливо аудіозвучаніе, що відрізняється чистотою відтворення, наявністю спецефектів, об'ємністю і реалістичністю, то вибір варто зробити на користь дискретної багатофункціональної моделі.
Вибір дискретної моделі карти
На етапі, коли користувач визначився, що йому необхідна саме зовнішня, комп'ютерна звукова карта, дилема вибору не закінчується, а тільки набуває трохи інший характер. Сучасний ринок товарів обумовленого типу досить різноманітний, моделі відрізняються за ціною, функціональності, бренду, технічним характеристикам і багатьом іншим важливим для споживача параметрами, що змушує розбиратися, яку саме модифікацію краще і раціональніше вибрати, як підібрати карту, здатну повністю задовольнити переваги, побажання і очікування потенційного покупця. У ситуації, коли вибираєте карту для комп'ютера або ноутбука, з можливою потребою підключення до лептопам акустичної системи або інших апаратних пристроїв цієї категорії, увагу варто звернути на кількість виходів, наявних на модуляторі звуку. Чим більшою кількістю портів модифікована карта, тим масштабніші будуть можливості по функціональності і варіативності її експлуатації.
Крім кількості портів, при потребі вибирати між зовнішніми звуковими картами, звернути увагу необхідно і на таку характеристику, як стандарт виведення звуку. Цей параметр зумовлює якісні показники звуку, які зможе отримати споживач після підключення пристрою до лептопу, а визначається по абревіатур, прописаним на упаковці моделі. Наприклад, стандарти відтворення аудіоконтенту в форматі Dolby Digital і DTS є пріоритетними для кіноманів, так як більшість сучасних фільмів і кіно комплектується такими доріжками. Професійним геймерам краще буде вибрати більш дорогу модель, модифіковану стандартом EAX ADVANCED HD, що є багатоканальним, інноваційним режимом, що дозволяє повноцінно «відчути» все, що відбувається у віртуальному світі в реальних фарбах, з ефектом присутності. Не менш важливим є і бренд товару: від якості збірки і надійності виробника залежить відповідність апарату заявленим виробником характеристикам, експлуатаційний період продукції, наявність гарантійних зобов'язань.
особливості підключення
Питання, як підключити зовнішню звукову карту до комп'ютера або ноутбука, є часто запитуваною в інтернет-мережі, однак, передбачає відповідь, не дуже скрутний по процесу виконання. Так як карта зовнішнього типу - це порівняно нове рішення відтворення звуку чудової якості, що відрізняється універсальністю, то і підключається вона порівняно просто: за допомогою USB. Для синхронізації достатньо наявності вільного USB порту на використовуваному лептопі: карту підключайте аналогічно іншим пристроям, синхронізує за допомогою USB роз'ємів.
Далі потрібно встановити драйвера обладнання, які, якщо пристрій нове, йдуть в комплекті з картою. Для інсталяції драйверів, при підключенні карти до комп'ютера, досить вставити диск в оптичний привід, і підтвердити командні директиви. У випадку з ноутбуком, якщо він не модифікований таким слотом, варіанти інсталяції полягають в скачуванні драйвера з сайту офіційного виробника карти. Після установки драйверів і перезавантаження лептопа можуть бути підключені пристрої, для під'єднання яких і купувалася саундкарти. Розібравшись, як підключити звукову карту до комп'ютера, варто приступати до настроювань багатофункціонального апаратного пристрою.
Налаштування карти
Після інсталяції драйверів комп'ютерний пристрій має в автоматичному режимі розпізнати зовнішній модулятор. На цьому етапі робота з налагодження не закінчується: щоб звук відтворювався через обумовлене пристрій в настройках ПК апаратурі необхідно надати пріоритетний статус. Щоб виконати це завдання, користувачеві буде потрібно здійснити такі нескладні маніпуляції:
- Відшукати на панелі завдань «мікшер» гучності, клікнути по ньому два рази правою кнопкою миші, щоб відкрити вікно регулювального меню.
- У вікні, вибрати позицію «Пристрої відтворення», де буде потрібно відшукати встановлене обладнання і виділити його правою кнопкою маніпулятора.
- Підтвердити в налаштуваннях вибір лептопом пристрої для відтворення звуку за допомогою підтвердження директиви «За замовчуванням».
- Аналогічну процедуру провести з позицією «Звукозаписні пристрої», якщо передбачається експлуатація карти не тільки для відтворення, але і для запису аудіоконтенту.
На цьому налаштування зовнішньої карти можна вважати завершеними: залишається тільки перевірити її функціональність, виставити відповідають вимогам користувача параметри відтворення аудіо, якщо апарат оснащений регуляторами.
Можливі труднощі при підключенні
За умови підключення нового пристрою, і послідовного виконання процесу підключення, згідно з інструкцією, проблем із синхронізацією пристроїв не виникає. Якщо все ж при апробації працездатності апарату стався збій, карта не функціонує, тоді варто перевірити деякі моменти, які часто виступають джерелами проблеми:
- Якщо комп'ютерний пристрій «не знаходить» зовнішню карту, необхідно першочергово виключити ймовірність несправності USB порту. Зробити це можна за допомогою повторного підключення пристрою з використанням завідомо робочого роз'єму. Для цього можна задіяти інший порт ПК або ноутбука, або ж перевірити працездатність саундкарти на іншому комп'ютерному пристрої.
- Якщо карта визначена комп'ютерним пристроєм, однак, звук не відтворюється, причиною несправності можуть виступати некоректно встановлені драйвера. Для усунення проблеми потрібно перевстановити їх повторно, після чого пристрій повинен заробити.
- Ще одна причина, по якій звук може не відтворюватися: неуважність користувача. Багатофункціональні карти дорогого класу оснащені безліччю опцій і перемикачів, які необхідно активувати для старту відтворення звуку, в чому розібратися допоможе уважне вивчення керівництва по експлуатації, що додається до товару.
Описані маніпуляції, виконані уважно і коректно, допоможуть виключити неполадки і активувати карту, якщо проблема не полягає в несправності самого апарату в силу заводський бракування, що зможе визначити тільки фахівець сервісного центру.
Підведення підсумків
Зовнішня звукова карта - пристрій, призначений поліпшення відтворення аудіоконтенту комп'ютерним пристроєм. Ця апаратура, на відміну від аналогів інтегрованого класу, набувається меломанами, професійними геймерами і музикантами для поліпшення якості звучання аудіоконтенту. Апаратура, хоч і не відноситься до бюджетних рішень покупки, користується попитом серед поціновувачів якісного аудіозвучанія, популярна серед певної категорії споживачів. Ця стаття допоможе розібратися, як визначитися з вибором саундкарти зовнішнього стандарту, особливостями приєднання апаратури і її настройками.